Туризм
Жителі Нової Зеландії вважають свою країну благословенною, і з віком вони все більш вдячні пані удачі за те, що їм пощастило народитися саме тут. У списках жаданих країн для мандрівників Нова Зеландія рік за роком набирає все більшої популярності, і Ви не зустрінете нікого, хто побував тут і не полюбив ці місця.
Скелясті узбережжя, широкі пляжі, дрімучі ліси, засніжені гори, вражаючі гейзери і вулкани ... Пейзажі Нової Зеландії величні та невимовно прекрасні. В тутешніх лісах живуть дивні рідкісні птахи, узбережжя облюбували пінгвіни і тюлені, а прибережні води кишать китами, акулами й іншою, не менш цікавою живністю. Корінні племена маорі, що влаштувалися на островах 800 років тому, створили тут свою унікальну культуру із чітким дотриманням звичаїв та традицій, які до цього дня можна зустріти у віддалених селах. Культура маорі присутня і в новозеландських містах, тільки тут її збагачують також європейські, азіатські та інші культури, що надає міському життю особливого колориту.
З огляду на приголомшливі ландшафти та безмежні можливості для розваг, відпочинок у Новій Зеландії може бути різноманітним – від прогулянок по диких вітряних пляжах і багатоденних походів по гірських стежках до заряджених адреналіном пригод, таких як банджі-джампінг, екстремальне катання на лижах, морський каякінг або рафтинг. Деякі мандрівники розглядають Нову Зеландію як величезний майданчик для масштабного квест-поєдинку, де потрібно пройти максимальну кількість завдань за відведений відпусткою час. Вибір території залишається за Вами, адже об'їздити країну вздовж і впоперек та побачити все, що вона може запропонувати, за кілька днів неможливо. Ймовірно, Вам захочеться повернутися, аби пройти цей захоплюючий «челендж» до кінця.
Нова Зеландія розташована в південно-західній частині Тихого океану на двох основних та декількох сотнях дрібних островів. Найближчі сусіди – Австралія (на заході, через Тасманове море), а також Нова Каледонія, Тонга і Фіджі (на півночі). Західна частина країни омивається Тасмановим морем, інші частини – Тихим океаном.
Два головних острови, Північний та Південний, розділяє протока Кука. Південний – найбільший острів. По всій довжині він розділений Південними Альпами, де знаходиться 18 вершин висотою понад 3000 метрів, включаючи найвищу точку країни – гору Кука (Аоракі). Південно-західне узбережжя з високими гірськими ланцюгами та великими льодовиками порізане фіордами.
Північний острів менш гористий, але він є особливо активною вулканічною зоною. Тут також розташоване найбільше озеро країни, Таупо, сховане в улоговині величезного однойменного вулкану.
Інші великі острови: Стюарт, Острови Антиподів, Окленд, Баунті та острови Кемпбелл.
Населення Нової Зеландії – близько 4,5 мільйонів чоловік. Столиця – Веллінгтон.
Пам’ятки
Більша частина драматичних пейзажів Нової Зеландії сформувалася за допомогою тектонічних або вулканічних сил. Жителі регіону Кантербері донині приводять до ладу свої вулиці після потужних землетрусів 2010 та 2011 років, що спільними зусиллями зруйнували його адміністративний центр Крайстчерч. Зараз він повільно відновлюється, і хоча тисячі жителів покинули його в ті роки, він як і раніше залишається другим за населенням містом країни, відсуваючи красиву і жваву столицю – Веллінгтон – на третє місце. Першість у цій трійці урбаністичних центрів тримає Окленд – найбільше, галасливе і ділове місто. Однак, на увагу й докладне дослідження заслуговує кожне з них, проте до Нової Зеландії приїжджають не для того, щоб подивитися на міста!
У цій країні є неймовірні маршрути, що проходять через приголомшливі чудеса природних творінь, якими можна подорожувати впродовж багатьох кілометрів, не зустрівши на шляху ані душі. Деякі з них дійсно виглядають так, немов би нога людини там і зовсім ніколи не ступала.
Окленд, що розтягнувся навколо блискучої гавані Вайтемата, відкриває краєвид на розкішну затоку Хауракі із безліччю цікавих островів. Більшість туристів звідси вирушають на південь, необачно ігноруючи північний край острову, що є колискою племен маорі та колонізаторів пакеха, захованою у прекрасному субтропічному лісі під кронами каурі, величних та найбільш стародавніх дерев Нової Зеландії.
На сході від Окленда розкинулися пишні зелені угіддя та довгі золоті пляжі півострову Коромандел. Південніше за ними слідують популярні пляжні міста затоки Достатку (Bay of Plenty), а ще далі знаходиться місто Роторуа з його гейзерами, що вирують грязьовими басейнами, і зариблене фореллю озеро Таупо, оточене трьома засніженими вулканами.
Клімат
Оточена з усіх боків океаном, Нова Зеландія перебуває під впливом морського клімату. У літні місяці, з грудня по березень, погода зазвичай тепла і м'яка, але навіть у зимовий період тут рідко буває по-справжньому холодно. Характер погодних умов дуже залежить від переважаючих західних вітрів, які насичуються вологою з Тасманового моря, а потім виливають її на західні береги обох островів. Південний острів отримує найбільшу частину опадів, а його західне узбережжя та Фіордленд відносяться до найбільш дощових територій у світі. Гірські хребти, що тягнуться по всій довжині обох островів, охороняють від вологи їх східні частини, тому на східних узбережжях значно сухіше.
Температура повітря у Новій Зеландії знижується з півночі на південь. Так само, зверху вниз, проявляється і більш чітка сезонність. Наприклад, тепле субтропічне літо Окленда непомітно перетікає в прохолодну і вологу зиму, в той самий час як на Південному острові, у Крайстчерчі, можна простежити чотири сезони.
Більшість туристів прагнуть відвідати Нову Зеландію в літню пору, але ця країна відкриває чудові можливості для відпочинку в будь-який сезон, в залежності від Ваших побажань. З грудня по березень тут можна подорожувати всюди, хоча у Різдвяний період новозеландці скоріше націлені влаштувати відпочинок собі, аніж гостям.
Рекомендуємо приєднатися до мудрих мандрівників, що приїжджають сюди в жовтні, листопаді або квітні. У ці місяці готелі Нової Зеландії не пустують, але знайти вільний номер нескладно. До того ж, у весняно-осінній період тут, як правило, тихо, пам'ятки доступніші, а ціни демократичні.
Зима (травень-вересень) – дощовий, холодний і непопулярний сезон. Проте він ідеальний для любителів зимових видів спорту. Переважаючі зимою південні вітри часто приносять «хрустке» сухе повітря і безхмарну погоду на західне узбережжя, а також рясні снігопади у Південні Альпи та центральну частину Північного острову, що дозволяє насолоджуватися катанням на лижах і сноуборді в одних із самих просторих і відокремлених гірськолижних районів у світі.
Дозвілля
Шукачі пригод вирушають на захід від Таупо, щоб досліджувати страшні вапнякові печери Вайтомо. В якості альтернативи можна здійснити короткий переїзд від Таупо до річки Уонгануї, щоб пробиратися на каное по широкому смарагдово-зеленому водному маршруту крізь густі зарості чагарників до гори Таранакі.
На схід від Таупо лежать гірські хребти, які утворюють основу Північного острову. За їх межами, біля затоки Хокс, знаходиться чудовий винний край і красиве місто Нейпір в стилі ар-деко. Південніше розташовується винний регіон Мартінборо. Він знаходиться всього в годині їзди від Веллінгтона – витонченої столиці Нової Зеландії з красивими гаванями, блискучими бухтами, крутими пагорбами та неймовірною кількістю кафе, ресторанів і нічних клубів.
Південний острів починається зі всесвітньо відомих виноробень Мальборо та чарівного містечка Нельсон. Воно оточене прекрасними пляжами і знаходиться у безпосередній близькості від гірської місцевості навколо Національного парку Нельсонських озер, а також Національного парку Абель Тасман, де практикується захоплюючий морський каякінг. З верхньої частини Південного острову Ви можете вирушити до вершин могутніх новозеландських Південних Альп (не плутати з європейськими), а потім продовжувати свій шлях уздовж західного узбережжя до казкових льодовиків Фокс та Франца-Йосипа. Віддаєте перевагу морю – націлюйтесь на схід, до центру екологічного туризму Кайкура, де зможете поспостерігати за китами і дельфінами. Подорож східним узбережжям приведе Вас до найбільшого міста Південного острову – Крайстчерч. Його англійська архітектурна спадщина була повністю знищена землетрусами, та процес відновлення набирає темпу, і зараз місто близьке до того, щоб стати найцікавішим у країні.
Звідси можна перетнути острів поперек, насолоджуючись одним з наймальовничіших залізничних маршрутів, або пуститися на південний захід, повз клаптикової ковдри сільгоспугідь Кентерберійської рівнини, щоб побачити чарівні передгір'я Південних Альп та найвищу точку Нової Зеландії, гору Кука (3754 м).
Шлях від полів Кентерберійської рівнини, що лежить повз місто Оамару з його приголомшливою архітектурою, і до не менш розкішного «шотландського» міста Данідін, надає умови для вивчення дикої природи півострову Отаго з його альбатросами, тюленями, морськими левами та колоніями пінгвінів. У середині дев'ятнадцятого століття сюди прибували золотошукачі, що досліджували як сам півострів, так і центральні регіони Південного острову, зокрема околиці міста Квінстаун. Це чудовий курорт на березі красивого озера Уакатіпу, де можна займатися банджі-джампінгом, рафтингом, джетбоутінгом та катанням на лижах по гірських схилах.
Від Квінстауна бере свій початок один з найзнаменитіших піших маршрутів Нової Зеландії, Роутберн. Він приведе Вас до дивовижних фіордів Тасманового моря та льодовиків у Національному парку Фіордленд, а також до невеликого містечка Те-Анау на березі однойменного озера. Ще південніше Ви відчуєте «колючі» антарктичні вітри, які будуть посилюватися із тим, як Ви будете наближатися до ізольованого і малозаселеного острова Стюарт – третього за величиною в Новій Зеландії. Проте клімат самого острова досить помірний. Велика частина його території вкрита густими лісами, які дарують шанс побачити рідкісних нічних пташок ківі у їх природному середовищі. Ще більш вражаючим фактом про цей острів є можливість побачити тут Північне сяйво, що не характерно для його високої широти. Вчені називають це магнітною аномалією, а туристи, закохані в Нову Зеландію, – природними чарами.